Як вибрати правильного дизайнера

Вам потрібний дизайнер? Їх є в мене.

Приємно усвідомлювати, що дедалі більше люди розуміють те, що особиста участь у облаштуванні інтер'єрів, як самостійна стрижка. Часто, починаючи самостійно займатися ремонтом замислюються, що дизайн інтер'єрів-процес клопотливий і вимагає певний запас знань у даній сфері і не менший запас досвіду. Але зважитися замовити розробку дизайн-проекту свого приміщення дизайнеру - лише половина справи. Друга половина справи – це вибрати дизайнера. Сережки у вусі, шарфик на шиї, помаранчеві штани, фрази «я-дизайнер, я так бачу», дивацтва в різних проявах… це вже стереотип, за яким визначають дизайнерів. Більшість знайомих архітекторів і дизайнерів-зовні звичайні люди. Але що видає творчу особистість, так це видіння навколишнього світу, вміння знаходити незвичайне в повсякденному, а це не висловити помаранчевими штанами. Відразу потрібно розставити крапки над і та пріоритети. Дизайн інтер'єрів виконують не лише дизайнери, з цією роботою чудово справляються й архітектори. Специфіка освіти в одних і в інших різна в силу різниці їх завдань, але те, що може робити дизайнер-може робити і архітектор, а ось навпаки-ні. Дизайнер інтер'єрів - це якась подоба архітектора, художника та декоратора в одній особі. Надалі називатимемо представників цих професій узагальнено- дизайнери інтер'єрів.

Де шукати дизайнера інтер'єру

Отже, Ви вирішили залучити ?дизайнера інтер'єру- це вже половина справи. Тепер залишилася небагато - знайти такого фахівця. Але де його шукати. Є кілька перевірених засобів для пошуку. Рекомендація-найпоширеніший спосіб знайти потрібного спеціаліста. Причому, практично у всіх галузях та спеціальностях. У сфері дизайну також. Метод простий – прийшли в гості до друзів, знайомих чи родичів, побачили як у них оформлене приміщення, сподобалися ідеї, попросили контакти. Все просто, але водночас не без застережень. Реклама. Тут все складніше та різноманітніше. Є кілька варіантів рекламування послуг: виставки, тематичні журнали, зовнішня реклама, радіо і телебачення і, звичайно ж, інтернет. Почнемо по порядку.

Виставки меблів та архітектури. Сучасна тенденція серед замовників – відвідування міжнародних меблевих та архітектурних виставок з метою «бути в курсі сучасних тенденцій». У нашій країні виставки такого плану представлені в КиївЕкспоПлаза, Міжнародному Виставковому Центрі (Київ), а також на майданчиках меншого формату - магазинах, салонах, офісах. На таких заходах часто дизайн-студії пропонують свої послуги. Реклама у журналах. Це дещо йде в історію спосіб рекламування послуг. Однак при оформленні своїх смаків, замовник часто закуповує цілий стос останніх номерів, щоб надати дизайнеру наочний приклад «подобається-не подобається, хочу-не хочу». Зовнішня реклама-це різні лайтбокси, білборди і навіть написи на парканах. Спосіб вартий поваги через охоплення аудиторії. І ця аудиторія різноманітна — чоловіки та жінки, пішоходи та люди в особистому автотранспорті, знову ж таки, це різновікові групи. Недолік цього засобу реклами-малоінформативність. Усі необхідні відомості на рекламній дошці розмістити неможливо.

Ще один спосіб рекламування своїх послуг-інтернет. Ось тут, як кажуть, тільки закидай вудку. Знайти можна будь-кого, не тільки ¦дизайнера. Залежно від мети пошуку буде результат. За певними запитами пошукова система сама видасть інформацію. І ось тут і вибір широкий, і відомостей про дизайнера маса, причому не тільки дані, які розміщені на сайті самого дизайнера, можна знайти додаткову інформацію на сторонніх ресурсах. Загалом, інтернет на допомогу, бо немає йому конкуренції як пошук необхідної інформації!

Критерії вибору дизайнера

При всьому багатстві претендентів потрібно зупинити вибір на користь одного кандидата. Але тут, за якими критеріями вибирати… Все індивідуально, причому індивідуально для замовника.

Почнемо з того, що схема роботи дизайнерів може бути двох типів. Перший варіант-«вільний стрілець», він же «вільний художник». Одним словом-дизайнер одинак. Через різні причини, цей професіонал працює самостійно, якщо й залучає до своєї роботи сторонніх фахівців, то цей факт особливо не афішує. Друга схема роботи дизайнерів-це дизайн-студії. Кількість працівників у таких студіях по-різному. Від двох до…. одним словом, багато можливо. Іноді велика кількість співробітників дизайн-студії вводить замовника в оману. Він думає, що всі ці люди спільно займатимуться його проектом. Так, можливо, так і відбувається в молодих студіях, коли немає потоку замовлень. Зазвичай проект доручається одному, рідше двом дизайнерам, які й займатимуться ним. Звичайно, дизайнер-професія творча, але при потоці замовлень зовні весь процес виглядає як конвеєр. І якщо дизайнер-одинак легко обходиться без офісу, зустрічаючись із замовником або на об'єкті, або на сторонній території, то дизайнери студії без офісу ну ніяк не можуть. Чи потрібно говорити, що ціни на послуги з проектування інтер'єру в студії будуть відрізнятися?

Важливим буде поцікавитись у дизайнера про наявність профільної освіти. Погодьтеся, всі ми хочемо мати справу з професіоналами. Ну, щоб лікував нас лікар із дипломом, а не з довідкою про закінчення курсів. У сфері дизайну ситуація також, ну або приблизно також. Існують (перерахую за рейтингом) навчальні заклади, які готують фахівців у сфері дизайну інтер'єрів: Дизайнерські багаторічні ВНЗ (як державні, яких мало, так і приватні- їх набагато більше), всілякі школи дизайну (різного рівня та складності акредитації), також існують курси дизайну з навчанням від одного до кількох місяців. Окрема каста-спеціалісти-самоуки без освіти. Їхні знання ґрунтуються на матеріалах із журналів та статтях в інтернеті.

Цікавий критерій для вибору дизайнера-спеціалізація або стилі, в яких він працює. Це свого роду вузька спеціалізація для професіонала. Ну, як серед лікарів існують ЛОРи, хірурги, стоматологи. Вони всі лікарі, але із вузькою спеціалізацією. Так ось у сфері дизайну інтер'єрів існує своя спеціалізація дизайнерів. Таких поділів є кілька. Дизайнери, які займаються виключно громадськими приміщеннями. Наприклад, розробляють дизайн-проекти тільки ресторанів, барів і кафе. Існують ті, хто спеціалізується в певному архітектурному стилі, наприклад, працюють у стилі LOFT . А є дизайнери-універсали, яких більшість, і які працюють у різних напрямках. Кожен приходить до спеціалізації своєю дорогою і свого часу. Для когось вибір стилю- це внутрішня політика дизайн-студії, в якій він працює. Хтось, переситившись квартирами та котеджами, вирішив присвятити себе проектуванню ресторанів. Хтось просто знайшов стиль, близький йому до душі, залишився в ньому і насолоджується роботою. Розмірковувати, хто з них більш правий чи не правий зовсім, буде некоректно- це їхній вибір. Це так само, як лаяти Пікассо за його манеру виконання творів. Один з наших викладачів з профільного предмета у ВНЗ говорив: «Справжньому дизайнеру все одно що розробляти. Він легко впорається з дизайном ложки, квартири або інтер'єру літака».

Скажімо, роботи дизайнера Ви подивилися - вони Вам сподобалися. Тепер поцікавтеся, які матеріали та технічну документацію він надає у складі проекту. Тут загальноприйнятого списку, який регулюється будь-яким законом немає. Частково документація регламентується СНІПом, частково ДСТУ, частково професійною етикою. Середньостатистичний перелік документів однаковий у всіх, може відрізнятися в дрібницях. Дизайн-проект складається з візуалізацій та технічної документації. Візуалізації можуть бути виконані від руки (у наш вік цим можна здивувати), але в більшості це комп'ютерна графіка. Причому, чим реалістичніше, тим більше шансів у проекту бути схваленим замовником. Доводилося бачити як візуалізації колажі. Це фотографії з різних журналів: вирізані столи, дивани та крісла наклеюються на лист і це має бути матеріалом для надання дизайнерської ідеї замовнику. Рівень демонстрації-примітивний. Навіть продавці-консультанти в меблевому салоні надають найкращий сервіс. Деякі дизайнери-унікуми взагалі обходяться без візуалізацій, а оперують виразами "уявіть, що тут буде диван ..." або "я такий інтер'єр вже робив-вийшло красиво", як варіант "Вам сподобається !!!". Загалом, «уявіть, що отримали за свою працю гроші». Друга частина дизайн-проекту-технічна документація. Попросіть у дизайнера приклад такої документації, покажіть своєму виконробу. Якщо у виконроба не буде питань, то можна погоджуватися на роботу з цим дизайнером. У такій документації має бути вся необхідна інформація, яка знадобиться для втілення проекту у життя без супровідних слів дизайнера. Документація має бути самостійним документом.

Не важливо, але бажано

Плюс у скарбничку дизайнера-це вміння намалювати від руки ідею, концепцію, та що завгодно. Під час розмови із замовником часто бувають моменти, коли швидко потрібно подати якусь ідею у графічному виконанні. Ну так, звичайно ж можна пояснити і словами, мовляв уявіть собі так-то й так... Але подавати інформацію виключно словами- це доля прозаїків, а дизайнер- це художник, він повинен донести бажане замовнику в графічному вигляді. Бути дизайнером інтер'єру в сучасному світі – це володіння графічними комп'ютерними програмами. Хтось скаже, мовляв, якщо людина талановита, то і свою ідею вона зможе донести хоч на пальцях, хоч накресливши олівцем на серветці. Не погоджуся. Талант-так, донести потрібну інформацію-ні, скоріше не всім. Дизайнер повинен бути орієнтований на замовника, і повинен володіти здатністю донести свою ідею правильно, у зручній та зрозумілій для замовника формі. Своїм колегам-дизайнерам можна подати ідею як завгодно, а замовнику тільки так, щоб він зрозумів, тим більше, щоб зрозумів з першого разу, щоб не залишалося зайвих питань. Відповідно, без графічних комп'ютерних програм складно обійтися.

Деякі дизайнери ведуть ширшу професійну діяльність та не обмежуються виключно дизайн-проектами. Хтось бере участь у різноманітних конкурсах з предметного моделювання, причому подібні конкурси відбуваються не лише в нашій країні. Запитайте, чи Ваш дизайнер бере участь у таких заходах. Також поцікавтеся, чи має Ваш претендент авторські розробки у створенні меблів, предметів декору або світильників. Ви зможете багато цікавого дізнатися про дизайнера з того, що не входить до переліку послуг із проектування. Можливо, це додасть білих куль на чашу ваг автора майбутнього шедевра.