ПРО КОНТРАСТ

Для чого потрібен контраст.

До речі, ви помітили, що цей підзаголовок виділений жирним шрифтом? Так, нам в житті потрібні контрасти, аби все не зливалося в одну безформну масу, не було нудним та невиразним. За допомогою контрасту виділяться те, на що варто звернути увагу. Він підсилює характеристики одного об’єкта на фоні іншого. Коли ви обираєте бринзу, то вам дають скуштувати два різних види, інакше неможливо зрозуміти на скільки солоний кожен з них. A це лише один з варіантів, де може бути застосований контраст.

Контраст в кольорі

Найпростіший приклад контрасту в колористиці, це поєднання чорного та білого кольору. Прикладами таких поєднань, де ми можемо це відслідкувати, є чудова тварина зебра, ще шахова дошка та QR-код. Але погодьтеся, таке ахроматичне поєднання (ахроматичний контраст) дуже просте, хоча не зменшує його геніальність.

Монохромне поєднання по суті є видозміненим ахроматичним контрастом, різниця полягає в тому, що чорний замінюється на будь-який колір. Прикладом такого монохромного контрастного поєднання є малюнки стародавніх людей на стінах печер. Для такої творчості стародавні люди здебільшого використовували охру (природний барвник). Саме такі малюнки можна побачити в печерах Магура (Болгарія), печера Куева-де-лас-Манос (Аргентина) та печерний комплекс ЛААС-Гааль. А от в печері Ласко (Франція) техніка малювання вже інша та складніша, там майстер до намальованих фігур додав чорний контур, щось на кшталт техніки малювання мультфільмів студії Волта Діснея.

Більш складним в колористиці є контрастне поєднання кольорів, підкреслюю саме кольорів. Розібратися в понятті «контрастне поєднання» можна за допомогою кольорового кола, що є робочим інструментом для дизайнерів. Контрастні кольори інколи називають компліментарними, бо на кольоровому колі вони розташовані один навпроти одного та таким чином створюють контрастний дует. Наведене контрастне поєднання кольорів широко використовується в рекламному бізнесі. В основі більшості логотипів компаній, що створені на базі двох кольорів, лежить принцип контрастного поєднання.

Крім вже згаданих, існує споріднене контрастне поєднання кольорів, воно вважається ще складнішим і в роботі з ним потребує певних навичок. Відмінність спорідненого контрастного поєднання від контрастного поєднання можна зрозуміти, подивившись на те саме кольорове коло. У спорідненого контрастного поєднання два кольори лежать на одному колі, але відхилений від основного (на малюнку він в центрі) на 40 градусів в той чи інший бік.

Контраст форм

З метою підкреслення, відокремлення або виділення одного з двох об’єктів, достатньо змінити розмір або форму іншому. Сам по собі кожен з цих двох об’єктів не буде сприйматися так само, коли вони співставленні в подібному поєднанні, де вони контрастують.

Відомий  інженер містобудівник Роберт Майр (Robert Maillart) своїм чудовим витвором довів, що можна досягти чудового контрасту в формі об’єкту. На фото залізобетонний міст Salginatobelbrücke (побудований в 1930р.), розташований в гірській місцевості на південному сході Швейцарії. Не вдаючись до подробиць спротиву матеріалів, можна умовитись, що гірська порода за своїми властивостями подібна до залізобетону. Але подивіться на фото, де з такою різницею контрастує бетонний міст на фоні масивних гірських хребтів. Контраст форм моста та гори змушує глядача забути про вагу бетону, його міць та надійність.

Натомість ми бачимо візуально легку арочну конструкцію моста, що з’єднує дві масивні та статичні гірські брили. Контраст в формі та розмірі між мостом та горою настільки великий, щ змушує глядача засумніватися в надійності такої конструкції. Подібним чином на спостерігача може вплинути ситуація, коли він побачить маленького морського буксира, що повільно але впевнено тягне за собою величезний круїзний лайнер. Дивовижно влаштований людський мозок, бо через притаманну нам уяву, в нашій свідомості дивним чином формуються подібні ілюзії.

Контраст матеріалів

Сучасні будівельні та оздоблювальні матеріали дають архітекторам та дизайнерам інтер’єру чисельні можливості для того, аби здивувати свого замовника. Коли замовник виявився вибагливим і його не вдалося вразити контрастом кольорів або форм, можна спробувати застосувати в проєкті контраст матеріалів. Подібний варіант не новий і використовується людством вже тисячі років, але нові технології додають нам ще більше можливостей.

В  2012-2016 роках був побудований флагманський салон CHANEL в Амстрдамі в дуже незвичному виконанні. Стосовно призначенні тої будівлі нічого незвичного не було, бо як то кажуть салон, він і є салон. Щоб будівля змогла вписатися в архітектурний ансамбль вулиці загалом, вона була збудована з цегли, як і сусідні будівлі. Але… Частина фасаду була виконана зі скляної цегли. Аби досягти максимальної прозорості фасадної стіни, в Делфтському технологічному університеті створили спеціальний прозорий клей з захистом від ультрафіолетового випромінювання.

Від нульового рівня мостової будівля починається скляним цоколем, далі вона здіймається вгору скляними цеглинами. На рівні між другим та третім поверхами скляні цеглинки змішуються в кладці зі звичною червоною цеглою. Процес перетікання одного матеріалу в інший відбувається органічно, скляна кладка перших поверхів просто розчиняється в наступному. Завершує конструкцію традиційна криша, і нічим не відрізняється від сусідніх.

Так за допомогою контрасту двох матеріалів ми бачимо, на скільки може змінитися зовнішній вигляд будівлі в цілому. Цінність наведеного прикладу полягає в відсутності чіткої межі нового та старого. Проміж іншого, в ній також збережені класичні пропорції висоти та ширини вікон, наявність сандрику. Оригінальна ідея перетікання одного типу цегли в іншу додає родзинку в загальну концепцію.

В багатьох містах Європи існують будівлі- приклади, де на цінну історичну будівлю «вдягли» пару нових поверхів зі скла та металу. В решті решті будівлі виглядають так, наче будували їх поспіхом та не дуже вдавалися до деталей. Такі приклади недбальства абсолютно позбуті бажаних пропорцій, спорідненості між поверхами, не мають жодного конструктивного зв’язку.

Контраст в призначенні

Окрему увагу варто надати такому явищу, як контраст за призначенням окремих об’єктів або предметів. Подібний різновид являє собою скоріш певний маніфест, ніж би він мав практичне застосування. Такий вид контрасту буде зрозумілішим бунтарям. Саме через його ультимативну складову незайвим було б використовувати його з обережністю. Часто-густо власник такої оселі, вдаючись до кічу, намагається вразити людей.

Принцип, що є основою такого різновиду- поява в приміщеннях предметів, нехарактерних для інтер’єру. Так абсолютно нормальним може бути наявність мотоциклу в квартирі на останньому поверсі хмарочосу. Заходи, використані в оздобленні подібного інтер’єру, мають виключно ідеологічне підґрунтя і абсолютно позбавлене практичного навантаження. Контраст в призначенні ще можна тлумачити, як гіпертрофовані зусилля для подолання дрібних побутових завдань.

Вже минули тисячі років, відколи людство перестало використовувати печери в якості місця для життя. Короткочасні ситуативні епізоди, коли людині доводилось оселитися в печері ми не враховуємо, бо то рідкісні винятки. На фото приклад з життя- монастир в передмісті Бахчисарая (фото зроблене в 2008 році), в якому на той час жили якісь монахи. В певній мірі релігійні догмати можуть пояснити доречність проживання в тих умовах, але поза релігією воно є гарним прикладом контрасту в призначенні. Занадто багато ускладнень доводиться долати, аби використовувати печеру в якості оселі.

Періодичний ренесанс (французькою Renaissance — «Відродження» або повернення до античності) можна спостерігати в архітектурі країн Європи та США, а в 90-ті роки стало майже лихом в Україні. Правда таке повернення часто не відповідає римським канонам або паладійському вченню. В результаті з’явилися маєтки, де масивні непропорційні колони підтримують невеличкий балкон. Приклади такого гіпертрофованого контрасту в призначенні архітектурних елементів можна зустріти в елітних населених пунктах. Дисонанс полягає в тому, що для підтримки легкого балкону нема потреби облаштовувати такі потужні конструкції.

Химерні колони можна розглядати виключно в естетичному ключі, а от ідеологічне призначення такого варіанту міститься в тріумфальних арках. Ці монументальні споруди на знак пошани подій або лідерів людство будує тисячі років. Кожна з них має чітке призначенні, бо має нагадувати про велич. Колосальні розміри арки мають відповідати події або особі, на честь якої встановлена. Тріумфальні споруди втілюють в собі своєрідний контраст історичної події на фоні монументального архітектурного об’єкту. Проте з часом масштаб тої події втрачається, легендарну особу забуваються, і їх затьмарюють нові. Проходить час і скептики починають замислюватись в доречності тих витрат, тих сил що були задіяні для зведення тріумфальної арки. Вона втрачає свій тріумф через те, що люди забувають на честь чого вона була споруджена. Натомість залишається тільки цей монумент. Найвидатніші приклади арок:

• Тріумфальна арка Костянтина (Рим, Італія). Побудована в 315 році.
• Тріумфальна арка (Париж, Франція). Побудована в 1836 році.
• Тріумфальна арка (Бухарест, Румунія). Побудована в 1936 році.
• Тріумфальна арка (Барселона, Іспанія). Побудована в 1888 році.